Чорно́биль — місто на півночі України, що розташоване на Київському Поліссі в Іванківському районі Київської області, при впадінні ріки Прип'яті до Київського водосховища і при впаданні в Прип'ять р. Уж. Мешканці Чорнобиля були евакуйовані внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС в 1986 році.

Зміст

  [сховати] 

• 1Населення
• 2Історія
  • 2.1Польський «Географічний словник» (1880 р.)
  • 2.2Чорнобильська катастрофа
  • 2.3Уродженці Чорнобиля
  • 2.4Дідичі
  • 2.5Чорнобильські старости
  • 2.6Померли в Чорнобилі
• 3Галерея
• 4Примітки
• 5Посилання
• 6Література
• 7Додаткові джерела

Населення[ред. • ред. код]

• 1897 — 9300,
• 1926 — 9 000
• 1971 — 10 000
• 2010 — ~ 500 меш.

Історія[ред. • ред. код]

Свято-Іллінська церква в Чорнобилі

Будинок кагалу

Синагога

Костел

Назва міста походить від Чорно — Біла і своє походження веде від прикордонного міста на межі Чорної і Білої Русі. За іншими версіями назва походить від одного з видів полину (чорнобилю).

Перша згадка про Чорнобиль датується 1193 роком (Іпатіївський літопис, князь Рюрик Ростиславич полював у місцевих лісах), тоді місто належало до Київського князівства, пізніше до Великого Князівства Литовського, з 1569 до Речі Посполитої (див. Люблінська унія), у 16-17 столітті поселення у власності магнатів Сапіг і Ходкевичів.

За київського воєводи Андрія Немировича намісником у Чорнобилі був Федько Андрійович Кисіль.^[1]

У 1566 р. місто надано польським королем Філону Кміті (г. Кміта) через втрату сіверських земель, що загарбала Москва, який до свого прізвища з того часу приписав Філон Кміта Чорнобильський.

Під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького близько 8 липня 1649 року в Чорнобилі та околицях зосередились близько 10000 верхівців-повстанців під командуванням Кричевського Михайла Станіслава, звідти вони рушили до Річиці на допомогу групі Пободайла проти війська ВКЛ під командуванням Януша Радзивілла.^[2]

1768 року Чорнобиль мав намір узяти штурмом полковник Коліївщини Іван Бондаренко^[3].

В 1793 році Чорнобиль був загарбаний Московською імперією і до Жовтневого перевороту 1917 року був містечком Радомисльського повіту Київської губернії.

З 1919 року отримав статус повітового міста і став центром Чорнобильського повіту.

У другій половині 18 століття Чорнобиль стає одним з головних центрівхасидизму. Чорнобильську хасидську династію було засновано рабиномМенахемом-Нахумом Тверським. У 1898 році населення Чорнобиля становило 10 800 осіб, з яких 7 200 — євреї. Єврейське населення сильно постраждало від погромів у жовтні 1905 і березні-квітні 1919 років, велика кількість євреїв була пограбована та вбита чорносотенцями. В 1920 році династія рабина Тверського залишає Чорнобиль, і з того часу місто перестає бути центром хасидизму.

За радянської влади Чорнобиль з 1923 року був центром Чорнобильського району, офіційно став містом у 1941 році.

У 70-80х роках XX століття в місті була харчова промисловість, чавуноливарний завод, ремонтно-експлуатаційна база Дніпровського річкового пароплавства, цех мистецьких виробів, районне об'єднання «Сільгостехніка», медичне і професійно-технічне училища.

Пам'ятник

Тоді ж на березі Прип'яті поблизу міста була збудована Чорнобильська АЕС — перша атомна електростанція в Україні. Енергоблоки станції було спроектовано на основі канальних реакторів великої потужності типу РБМК. Будівництво розпочалося у 1971 році; перший енергоблок потужністю 1000 МВт вступив у дію через шість років. Згодом добудовано ще три енергоблоки. На 1983 рік загальна потужність станції становила 4000 МВт.

Польський «Географічний словник» (1880 р.)[ред. • ред. код]

(Чорнобиль)

«

…Невелике містечко в Україні на річці Прип'ять за 20 верст від її впадіння в Дніпро, 120 верст від Києва. 6483 жителі: православних-2160, старовірів-566, католиків-84, ізраелітів-3683. Замок і маєток, власність графа Владислава Ходкевича, замок мальовниче височить на пагорбі над трьома річками. Місто живе з річкової торгівлі, рибальства та вирощування цибулі.

»

Чорнобильська катастрофа[ред. • ред. код]

Докладніше: Чорнобильська катастрофа

Пам'ятник пожежникам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС, Чорнобиль, біля пожежної частини

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув, радіоактивні частки йоду, стронцію та цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії та інших країн.

Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви, Чорнобиль став символом атомної небезпеки в світовому масштабі.

Населення району Чорнобиля (185 тисяч) і міста Чорнобиля (14 тисяч) значною мірою було евакуйоване. Однак у місті і в 2016 році продовжує проживати невелика кількість населення — ті, хто відмовилися залишити рідне місто. Місто є адміністративним центром управління — в ньому розташований Державний відділ Адміністрація Зони Відчуження та Зони Безумовного Відселення.

У Чорнобилі розташована рота охорони Міністерства внутрішніх справ, яка здійснює охорону (патрулювання) території зони відчуження, а також проводить нагляд за Контрольно-пропускним режимом зони на 9-ти КПП. Завдяки роботі поліції виявляються та фіксуються факти проникнення на територію зони відчуження екстремальних туристів з чорнобильського сталкерства, а також осіб-мародерів.

Уродженці Чорнобиля[ред. • ред. код]

• Володимир Антонович — український історик, археолог, етнограф, археограф.^[4]
• Степан Фещенко — український математик-механік, доктор фізико-математичних наук (1953), професор (1955).
• Олександр Ярмола — вокаліст гурту «Гайдамаки».
• Новак Григорій Ірмович — десятиразовий чемпіон СРСР з важкої атлетики.
• Білоцерківський Марк Львович — член Української Центральної Ради.
• Розалія Ходкевич (*16.IX.1768) — дружина князя, київського каштеляна Александера Любомирського, тещаВацлава «Еміра» Жевуського^[5]
• Александер Францішек Ходкевич — граф, літератор, хімік, син Яна Миколая Ходкевича.^[6][5]
• Краснощоков Олександр Михайлович (Абрам Мойсейович Краснощок) — російський соціал-демократ, революціонер, один з ініціаторів створення Промбанку СРСР.
• Лозбін Віктор Іванович (08.08.1940) - фахівець у галузі теплофізики. Д-р тех. н. (1992), проф. (1995). Закін. Моск. енергет. ін-т (1965). Працював у Сухум. фіз.-тех. ін-ті (Грузія, 1965–83); від 1983 – у Нац. ун-ті «Львів. політехніка»: від 1991 – проф. каф. теплотехніки та теплових електр. станцій.

Дідичі[ред. • ред. код]

• Лукаш Сапіга, королівський дворянин, кузин Лева,^[7] і його дружина Софія з Кмітів-Чорнобильських заснувалимонастир Домініканців у місті^[8]
• Іван (Ян) Гуринський Минович Львович Тишкевич (†10.10.1563) — маршалок господарський, військовик, був похований у Києво-Печерській лаврі, де була надгробна плита з епітафією.^[9]
• Сапега Казимир Лев
• Сапега Казимир Владислав
• Ходкевич з Сапегів Цецилія
• Ходкевич Ян Миколай Ксаверій.^[10]

Чорнобильські старости[ред. • ред. код]

• Олізар Волчкович
• Семен (Фридерик) Пронський
• Іван^[11] Cкумін Тишкевич (†1566) — маршалок господарський.^[12]

Померли в Чорнобилі[ред. • ред. код]

Ян Миколай Ходкевич

• Ян Миколай Ходкевич — граф, дідич, староста жмудський, вельонський^[13][5]
• Марія Людвіка з Жевуських Ходкевич — дружина Яна Миколая
• Вацлав — граф, І-й син Яна Миколая^[5]